Діагностичні дослідження проводяться в патологоанатомічній лабораторії лікарями-спеціалістами та науковцями. Зразки тканин може включати аналізи крові та біопсію тканин. Іноді для проведення цих тестів може знадобитися надіслати зразки тканин до спеціалізованої лабораторії у великій лікарні.
Очікування результатів деяких із цих тестів іноді може бути причиною відкладення початку лікування. Дуже важливо, щоб лікарі мали всю необхідну інформацію для прийняття найкращих рішень щодо лікування пацієнта.
Для чого проводяться діагностичні тести?
Існує ряд тестів, які проводяться для підтвердження діагнозу лімфоми. Є лікарі-спеціалісти, які пройшли спеціальну підготовку в цій галузі, щоб інтерпретувати ці аналізи крові, лімфатичних вузлів і зразків кісткового мозку для виявлення захворювання.
Оскільки вчені все більше розуміють лімфому, створюються нові та більш чутливі тести, щоб інформувати лікарів про діагноз. Виконання цих тестів стає все більш важливим, щоб зрозуміти тип і поведінку лімфоми, перш ніж прийняти рішення про правильне лікування для пацієнта.
У патологічній лабораторії зразки тканин пройдуть низку тестів для класифікації ракових клітин. Вони також дивляться на їх форму, розмір і те, як вони згруповані у зразках лімфатичних вузлів і кісткового мозку, дивлячись під мікроскопом. Вони проведуть додаткові тести, такі як імунофенотипування, цитогенетичний аналіз та/або молекулярні дослідження, щоб отримати більше інформації, щоб вказати, як може поводитися лімфома.
Що таке імунофенотипування?
Імунофенотипування це процес, який використовується для розрізнення різних типів клітин. Наприклад, різниця між нормальними лімфоцитами та клітинами лімфоми. Він робить це шляхом виявлення невеликих ідентифікаційних речовин, які називаються "маркери" or "антигени" які експресуються на клітинах.
Імунофенотипування дає інформацію про типи антигени знайдено на або всередині лейкоцити (лейкоцити). Цей тест може допомогти діагностувати та ідентифікувати конкретні типи лімфоми. У деяких випадках ця інформація може передбачити, наскільки агресивна лімфома або наскільки вона сприйнятлива до лікування. Тестування може бути проведено, щоб побачити, наскільки ефективним було лікування, і виявити будь-яке залишкове або рецидивне захворювання.
Імунофенотипування можна провести двома методами. До них відноситься тест під назвою імуногістохімія (IHC) або проточна цитометрія.
Імуногістохімія (IHC)
Імунофенотипування можна зробити двома способами. Імуногістохімія (IHC), тут наносяться плями на клітини, які знаходяться на предметному склі. Потім їх розглядають під мікроскопом. Плями ідентифікують антигени або маркери, присутні на клітинах.
Проточна цитометрія
Інший спосіб проточна цитометрія. У цьому тесті зразок обробляється та додаються антитіла, помічені флуоресцентними маркерами. Ці Антитіла прив’язувати до конкретного антигени коли вони присутні. Зразок проходить через інструмент, який називається a проточна цитометрія де аналізуються окремі клітини.
Проточна цитометрія вимірює кількість і відсоток клітин у зразку крові та такі характеристики клітин, як розмір, форма та наявність біомаркерів на поверхні клітин. Проточна цитометрія також може виявити залишкові рівні захворювання після лікування. Це допомагає лікареві виявити рецидив захворювання та за необхідності відновити лікування.
Імуногістохімія (IHC)
- Тонкі шматочки зразка біопсії (або тонкі шари рідини) обробляють наборами антитіл, які розпізнають різні маркери, виявлені в різних типах лімфомних або лейкозних клітин і нормальних лімфоцитів.
- Патологоанатом досліджує предметні скла під мікроскопом, щоб виявити видиму зміну кольору, яка відбувається, коли антитіло прилипає до маркера.
- Патологоанатом ідентифікує та підраховує кількість клітин, виділених кольором (що означає, що вони позитивні для маркера) з кожним із різних антитіл.
Проточна цитометрія
- Клітини зі зразка біопсії поміщають у рідкий розчин і обробляють наборами антитіл, які розпізнають різні антигени, виявлені в різних типах клітин лімфоми.
- Суміш клітин-антитіл вводять в прилад, який називається проточним цитометром. Ця машина використовує лазерні промені, щоб відчувати різні кольори, які випромінюють клітини від різних антитіл, прикріплених до них. Ця інформація вимірюється та аналізується комп’ютером та інтерпретується патологоанатомом.
Що таке цитогенетичний аналіз?
Хромосоми містять гени, які складаються з довгих ланцюгів ДНК. Здорові клітини людини мають 23 пари хромосом. Хромосоми поділяються на дві ділянки, які називаються «плечами», які називаються p (коротке плече) і q (довге плече). Деякі лімфоми та інші види раку мають занадто багато або занадто мало хромосом або мають хромосоми з аномальною структурою. Найчастіше хромосом зламані та знову прикріплені (транслокації), так що фрагменти хромосом неправильно з’єднані, що призводить до активації сигналів росту пухлини.
In цитогенетичний аналізхромосоми ракових клітин досліджуються під мікроскопом, щоб переконатися, що хромосом не забагато або мало. Зазвичай для отримання результатів цитогенетичного дослідження потрібно два-три тижні, оскільки в лабораторії необхідно виростити достатню кількість ракових клітин, щоб отримати достатньо генетичного матеріалу для аналізу.
Результати цитогенетичний аналіз також може допомогти розрізнити різні типи of лімфома неходжкина або допомога у прийнятті рішень щодо лікування.
Які є типи хромосомних аномалій?
Один із типів хромосомних аномалій, виявлених у деяких типах лімфом, називається транслокація, який виникає, коли частина хромосоми відривається від свого нормального розташування та приєднується до іншої хромосоми.
Інший тип хромосомної аномалії називається а видалення, що трапляється, коли частина хромосоми відсутня. Це записується, наприклад, як del(17p), зазначаючи, що в короткому плечі хромосоми 17 була делеція.
Чому пацієнту можуть знадобитися додаткові генетичні тести?
Лікарі можуть призначити додаткові генетичні тести, щоб підтвердити результати цитогенетичних тестів або отримати більш детальну інформацію про типи пошкодження генетичної інформації клітин лімфоми.
Види додаткових генетичних досліджень
Флуоресцентна гібридизація in situ (FISH)
- FISH використовує флуоресцентні хімічні речовини для спеціального приєднання до певних частин хромосом, щоб показати наявність транслокацій та інших великих аномалій.
- FISH надає дослідникам спосіб візуалізації та картографування генетичного матеріалу в клітинах людини, включаючи певні гени або частини генів. Це може бути використано для розуміння різноманітних хромосомних аномалій та інших генетичних мутацій.
- FISH можна проводити на зразках крові, лімфатичних вузлів або кісткового мозку, і результати тесту зазвичай доступні протягом кількох днів (швидше, ніж цитогенетичне тестування).
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)
- ПЛР — це тест, який використовується для вимірювання специфічних генів (тобто ДНК), які неможливо побачити під мікроскопом.
- ПЛР-тести можна проводити на дуже невеликій кількості клітин, і зазвичай для отримання цих результатів потрібно близько тижня.
Секвенування ДНК
- Деякі аномалії росту пухлини виникають через зміни в послідовності певного гена або набору генів
- Ці результати можуть допомогти визначити тип пухлини, визначити прогноз або вплинути на вибір лікування.
- Окремий ген може бути секвенований або група відомих критичних генів може бути секвенована одночасно.
Як пацієнт отримає результати?
Це вузькоспеціалізовані тести, які проводяться лише в певних лабораторіях. Гематолог отримає результати та інтерпретує їх разом з усіма іншими результатами тестів. Для відновлення цих тестів може знадобитися деякий час, деякі тести можуть тривати кілька днів, а інші – тижні.
Важливо отримати частину цієї інформації до початку лікування, щоб забезпечити правильне лікування для кожного окремого пацієнта. Пацієнтам важливо знати, що інтерпретація діагностичних тестів повинна здійснюватися між лікарем і пацієнтом.
Що означає звіт?
Деякі пацієнти люблять переглядати свої письмові звіти; при цьому важливо, щоб пацієнт уважно ознайомився зі своїм лікарем. Це пояснюється тим, що часто лікар інтерпретує багато результатів різних тестів, щоб поставити обґрунтований діагноз.
Це приклад деяких CD-маркерів для різних типів неходжкінських лімфом, на які лікарі дивляться, щоб з’ясувати діагноз лімфоми, див. таблицю нижче:
Примітка. Одним із корисних маркерів для діагностики лімфоми Ходжкіна є CD30
